1

Шукала вірші між пливких картин...
У дощ вогненна брама прочинилась.
Забаглося
                 шугнути
                               із хмарин
В колючий терен, де чаївся стилос,
І пригадати словеса всіх мов,
І загасити болем вогневицю.

Розпавшись
                   на веселчасті
                                          арго,
Вупокоююсь до ранку.
                                 Я – жар-птиця.


2

Осіння Ялта. Кліть. Жовтаве пір’я
Струмує
             на підлогу
                               з-поміж ґрат…
Розкрити очі, щоб гардини білі -
На лист робітний?
                          Яв - довжезна гра.

Шукати люстро, імітуючи незрячу?
Політ - це диво чи автоматизм?

О Вседержителю, Небесний Царю!
Продовж його - я ж із вогню... а Ти з...


3

Влітаю – у відкриту срібну клітку.
Поверненя в неволю – мій талан.
На пір’ї примерхає сто леліток...
Спалахує сімсот - між майталань.

А табуни ще мчаться в піні клусом...
Куняють сфінкси... Жовкнуть Сена, Ніл.
Стуляю ран краї.
                            Літати мушу
Над сміхом буйнокосих віл.