укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44184, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2006.12.02
Роздрукувати твір

Світлана Приходько

Легенда о Черной горе

                              Застыли капли винные дождем,
                              На лозах нежась обреченно-сладко.
                              А между скал в ращелину украдкой
                              Пугливый вечер заглянул тайком.
                              Там Кара-Дага сумрачная тень
                               Зловещим шелком черной паутины
                               Легла на травы. Люди из долины
                               Шли мимо, песней завершая день.
                               Во гневе выл охотник-великан,
                               Рычал вдогонку разъяренным вепрем,
                               И эхом провожал их до Ай-Петри
                               Голодный и озлобленный Вулкан.
                               И каждый, проклиная свой удел,
                               Брел в хлев, к себе. И горько причитанья
                               Сливались с жалким блеяньем, мычаньем,
                               Ведь с Одноглазым спорить кто б посмел?
                               Но день настал: отяжелела гроздь,
                               Зеленоглазый хмель качает ветки,
                               О скорой свадьбе шепчутся соседки
                               И щедр ноябрь - желанный в доме гость...
                               Отпели новобрачных. Черный луг
                               И жертвенный алтарь их ждут. Но двое,
                               На смертный бой отчаявшись с судьбою,
                               Под саваном несут стрелу и лук.
                               И вот - древко в глазнице! Кровь и дым
                               Вскипели пенясь огненной рекою,
                               Чудовище навеки упокоя,  
                               Во имя тех, кто любит и любим.
                               










                             

2006
© Світлана Приходько
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні