укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44188, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.02.12
Роздрукувати твір

Оксана Узлова

Больше не смешна


Как, не смешна? Сегодня не смешна? –
Расстрел! Из окон, из глаз, кто во что …
Стена… Застенилась сполна, без дна:
на дне решето.
Пролиться? - Потом ведь не вымокать,
не вылакать жидкую кашицу
слов проточных. Не выхлебать.
Эта выходка только выходкой кажется.
Теперь находишь другою, постылою,
потерянною мою меня?
Считаешь, лучше остаться карманною
и не бояться огня?
Не знаешь меня, За минуту до «всё равно».
Возможно, не узнаёшь.
А мне надоело делиться поровну:
здесь радость, там – дрожь и ложь,
транзитом. Опрокинутся? Мыслями? Чувствами?
Зачем открывать дыру?
Вспомни сказки, что кажутся вечными:
раскроешь, и я умру.
Ручными порезами жажду объятий,
а ты через них до сердца, внутрь,
по привычке без стука, не боясь проклятий.
Ничего там не трогай, не перепутай!
Не касайся этих обрывков «лю -
- б –
-лю», не смей!
Скрепишь, и я умру.
Это слово давно не моих кровей,
Брось обрывки! Не вру, заору!
Сбегать? Не хочу! Надоело! Куда?
И так уже числюсь в пропавших.
Видать, не по мне кататься всегда
на стрелке часов проспавших
год. Черствею? Не целуюсь при встрече?
Всё чаще молчу не по правилам?
А лучше, как раньше, бросаться на плечи
и виснуть тяжелым камнем,
но не чужим? Чтоб теплеть в двух шагах
от твоих сквозняков?  Давиться воздушным комом?
Ты лучше сожми этот листик в руках
и вспомни, что были знакомы
лет ещё через пять. Может меньше пройдёт,
я не буду твоею привычкой, вредною.
И смешить тебя кто-то новый придёт,
Искренне? - Смешна я последняя.

2006
© -
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні