У серпневім відлунні озвалась весна швидкоплинна. Запізнілий привіт шлють веселі купальські гаї. Подарунок щемливий – ті майже щасливі хвилини, Ніжне плетиво мрій в магнетичному полі її.
Певно згаснуть в уяві зворушливо-світлі видіння, Монотонно наплинуть накреслені долею дні, Але та її усмішка, сповнена розуміння, Як би там не було, подарована точно мені.