Спотворена дійсність,
і ми повертаєм “в нікуди”[...∞...]

Там нас не чекають
і компас показує “вгору” [...↑...]

По сходах пожежних
терміти вилазять на груди [...*...]

СміЄмося... ЛОскотно...
небо – під ребра знадвору [...↓...]

Коли ж набридає /інколи/
дихати киснем [...†...]

Пірнаєм під воду,
вчимося дивитись у темінь [...●...]

Натисни “reset”. Пере –
завантаження  (“висну”) [...%...]

Тобі не пасує тАкож
/затягнутий ремінь/ [...¢...]

Ми будемо дихати світлом і
просто сміятись [...:о)...]

Так щиро-прещиро... у небо,
неначе в дитинстві... [...@...]

-------------
Спотворена  дійсність не може
“ляльками” награтись.
Хай тішиться і вдовольняє
Своє “материнство”.