Опубліковано: 2006.11.15
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Марина Генчикмахер

***

В. Белозерскому
Сперва как простое кокетство,
Потом как рефрен беды:
«Где юность моя? Где детство?
Растаяли их следы...»

Былое змеиной кожей
Отброшено. В новой- мы.
Мы те же. Поем о том же.
Но глубже мотив зимы.

И те, кого мы любили
Не меньше, чем любят нас,
Уже в небылицах- былях,
В расплывчатом дыме фраз.

Их облики все бесплотней
За жесткой приставкой «пра».
А «завтра» уже «сегодня»
И даже чуть-чуть «вчера»...
2006
Лос Анжелес
© Марина Генчикмахер
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/1541/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives