укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44193, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.09.11
Роздрукувати твір

Ігор Іванченко

C`EST LA VIE

               C'EST  LA VIE *


В раковине спиральной
                    жив отголосок моря.
Звон поминальный бьётся
                    в раковине ушной.
Старость лихачит, сука,
                    идя на обгон по сплошной;
Молодость – кожа шагреневая –
                    сжалась, черна от горя…


Розу надежды упрямо
                    любимой с колен даря,
Из рыцаря постепенно
                    превращался во трубочиста.
Времени вихрь перемешал
                    эти грубо числа –
Неотрывного любовно-
                    игорианского календаря…


Азъ есмь червь.
                    И уже никогда не вспомню:
Кто из нас первым
                    кого тогда поцеловал.
Поле потерь
                    заступом гнева всхолмлю.
Зеркала лютой нежности
                    пока ещё цел овал.


В окна твои запущу
                     со зла кирпичом;
Жизнь, как стекло, разлетится
                     на осколки и трещины…
Игорь и Нина зачем
                     и кем искусственно скрещены?
(С вакханкой продажной
                      гостиничный кир почём?)


Луна жёлтой змеёй
                    плещется в тихой реке.
У ревности пошлой глаза –
                    жёлтые, рысьи.
Птиц привечал я
                    не токмо ради корысти;
Журавль улетел,
                     а синица сдохла в руке…


День уплывает в прошлое.
                     Облака рваный парус.
Чернеют, вновь созревая,
                      ягоды на ирге.
Вымараю из памяти дни,
                       где Игорь на пару с
Ниной прогуливаются
                        по Ленинградской в Юрге.


Плод неземной любви –
                    пятнадцатилетний Феликс
Тщится зацементировать
                     семьи разбитый сосуд…
…Ночами Большую Медведицу
                      глаза-медвежата сосут;
И Бог возродиться пытается
                      из пепла любви, как Феникс…

* c'est la vie (фр.) – такова жизнь.


                                           г. Юрга, Кемеровская обл., Россия.

2003
© Iгор Iванченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні