Опубліковано: 2008.07.17
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Світлана Варламова

Я завжди...

В місті вже давно нема Тих хто плаче на світанку Зупинись не шукай не побачиш їх. (с) Окен Ельзи

моє серденько плаче,
плаче,
плаче, сцуко, й болить.
так хворію тобою,
значить,
моя прірва
за мить
ти все скажеш відверто.
вперта,
не почую я слів.
і залишиться стерти.
вмерти.
чи зірватись на спів.
чи спиватись холодним ранком.
все одно.
все одно.
цигарки, запальничка, склянка,
розцарапане дно.
об підлогу зірвавши нігті,
я співаю пісні.
а так хочу до тебе
бігти,
як струмок навесні,
як струмок по судинах прямо
в саме сердце твоє...

не зважай, то я хвора.
п'яна.
я завжди така є...

2006
© Світлана Варламова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/14551/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG