Опубліковано: 2008.07.14
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Медінський

***

Нам  с  тобой  ничего  не  осталось,
Лишь  молчать  и  на  воду  глядеть,
Где  мое  отраженье  устало
Дребезжит  по  днепровской  воде,

И  песок  прилипает  к  подошвам
Обжигает  и  давит,  как  ртуть
Вытекает  и  жареной  кожи,
Ртутный  вкус  разъедая  во  рту.

Нам  теперь  ничего  не  отвесят,
Не  отмеряют  ровностью  мер,
Я  не  стану  орать  свои  песни,
За  ненужностью  звуков  теперь.

2008
© Андрій Медінський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/14501/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives