Опубліковано: 2006.11.11
Поетичний розділ: Філософська лірика

Ірина Гончарова

***

Павутиння у вільному падінні:
у кожного своє відчуття вакууму.
Голосіння у хащі
б’ється о стовбури мов та риба,
що потрапила у тенета.
Пурпурові шати вечірньої зорі
вкривають оголені тіла та душі – наче королі
з усього світу зібралися на свята.
Кожна ріка – Йордан,
якщо в неї увійти,
полишивши свято-
тацтва піскам. Хай блукають:  
у кожної спільноти свій Мойсей.
І час вже вимірюється
не століттями, а усією
довжиною буття,
від ОМ до … Тя-
жість павутиння
дорівнює тяжінню,
помноженому на злиття….

25 вересня 1999 р.
2006
© Ірина Гончарова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/1442/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives