Опубліковано: 2008.07.07
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Марина Матвєєва

Не странно...

Елене Коробкиной
   

Город играет на струнах дорог
злую балладу забытого барда…
Город простужен. До боли продрог
в лапах когтистых дождя-леопарда.
Только мерцают короны реклам
на головах королей-ресторанов.
Мечутся слуги-людишки…
                                              А нам
вечером здесь оказаться так странно!

Мы – две колдуньи, сошедшие с гор,
чуткие дочери леса и неба, –
не осознали еще до сих пор
жизни на кончике рваного нерва
города.
              Плечи дорог нас несут,
как в паланкине цариц-египтянок
…или покойников?
                                 Впрочем, не суть
важно и даже, пожалуй, не странно…

2002
Крымские горы
© Марина Матвєєва
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/14388/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives