Опубліковано: 2008.07.04
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Анатолій Мельник

Летять літа

Летять літа, від літа і до літа,
Хмаринками над долею летять.
А ми літам одвічне платим мито:
...п'ять... десять... двадцять вісім... сорок п'ять...

Не вимовиш - а вже ніхто й не слуха,
Не вчуєшся - а вже й не до промов...
Лічіть немає в мене більше духу,
І з кожним літом холодніше кров.

А я життям повільно чімчикую.
І в хмарах вже все небо наді мною.
Не хочу я , але ж літа рахую.
Й останнє літо вже не за горою.
2002
© Анатолій Мельник
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/14315/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives