Опубліковано: 2008.07.02
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Юлiя Берeжко-Камiнська

НОША

Д.Свінцову
Ти стояв, а за тобою –
Сонце стомлене стікало,
Наче фарба акварельна, -
Та й осіло в рюкзаку.
І невже ти не відчув це?
За спиною – жар Непалу,
Аж з очей – гарячі іскри...
Ти ж стоїш – і ні „гу-гу”.

Що ж – прощаймося! Дороги
Розтеклися, як потоки.
Ти – сховаєшся за рогом,
А мені – ще три версти.
Так цікаво: весь рюкзак твій
Замастив об сонце боки,
І я бачу – стало важче
Його в сутінках нести.

О, мені б цю дивну ношу!
За спиною, наче крила
Мати б сяючу жарину
І не відати про це...
Тільки сонце не в моєму
Рюкзаку уже осіло,
Не мої зігріло очі
І осяяло лице...

Хай щастить тобі і буде
Завжди сонячно з тобою...
2007
© Юлiя Берeжко-Камiнська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/14263/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives