Опубліковано: 2008.07.01
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Василь Кузан

без назви


*   *   *

Сік зі слова висмокчеш соломкою,
Випрасуєш правду перед тим,
Як мені всміхнутися до болю,
Чи встромити в небо білий дим.

Вичавивши з часу перевтому,
Із водою вихлюпнеш дитя,
З вікон світу побудуєш грати,
В жменю серця зловиш майбуття.

Щоб такою бути неповторною,
Не такою, як усі довкола,
Кинеш в небо чарів каменюкою,
Щоб пішли по плесу теплі кола...

Гола, ти гойдаєшся по всесвіту
Голосом гортаючи себе…
Ти очима, повними полонами
Синю фарбу випила з небес.

2005
Довге
© Василь Кузан
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/14226/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives