Опубліковано: 2008.06.19
Поетичний розділ: Слово, мова, присвяти поетам

Євгенія Більченко

Страсть


Деревья гуляют под домом совсем большие,
А Боженька по-матерински сидит в окне...
Подростки-березки, как Брахма, Вишну и Шива,
Разрушат Вселенную, чтоб возродить в огне.

Предчувствуя миг пришествия страшной сказки,
Моргают прямые мнительные глаза.
Не надо!
Не надо!
Не надо!
Мы – просто казус:
Как небо, –
Как эта рваная бирюза.

Метро – Гефсиманский сад:
Не усни, ночуя.
Бегу, разгребая чертовы кучи тел.
Я буду, после семнадцати буду, «чуєш»?!
Давай зарифмовывай:
Ты же ее хотел.
                      12 июня 2008 г.
2008
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/14054/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives