Опубліковано: 2008.06.19
Поетичний розділ: Філософська лірика

Євгенія Більченко

Письмопад

               
Еще не развившись в листья,
Осыпались почки с веток;
Зайчонок глядит по-лисьи,
И Тьма не боится Света.

Софистикой стала ругань;
Зима рябит от веснушек;
А мы, что нужны друг другу,
Уйдем, не соприкоснувшись.

До связи. Пиши по ветру –
Похлеще заправской почты!
...Осыпались листья с веток,
Уже не развившись в почки.
                                  26 мая 2008 г.

2008
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/14048/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives