Опубліковано: 2008.06.17
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Тетяна Бондар

***


говориш
а гори не розуміють
але крізь вікно автобуса
вони з тобою

навіть коли
через Карпати сонце переходить

я ці гори забрала б із собою
і на гарячій пательні
вулкана викликала
бо так і не пізнаю
гірського чоловіка

ой гори гори
заманіть сонце до мене вечеряти
тут вулкан стовбичить
не дає дзиґу накрутити

зате як розійдуться Карпати
старі легенди мов бруньки набухають




2008
© Тетяна Бондар
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/14015/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives