Опубліковано: 2008.06.11
Поетичний розділ: Філософська лірика

Костянтин Віхляєв

***

Если земля собирает жизни
Тех, кто не будет никем оплакан,
Не говори, что она Отчизна,
Слишком пространно, как фига с маком.
Не улыбайся, мой соплеменник,
Я не ищу ничего дурного.
Родина тоже имеет ценник,
Если за Родиной – terra nova.
Я отпускаю слова на волю,
Всякой сороке свои блестяшки.
То, что не встретилось хлебом-солью,
Станет со временем ношей тяжкой.
На саксофоне страдает лабух
То за портвейн, то за корку хлеба.
Если земля собирает слабых,
Значит, она не слабее неба.
2007
© Костянтин Вiхляєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13883/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives