Опубліковано: 2008.06.09
Поетичний розділ: Філософська лірика

Костянтин Віхляєв

***

Пророков нет, поскольку все – пророки,
И смысла в жизни нет, есть только жизнь.
Мир едет в лифте и согласно року
Считает мирозданья этажи.

Одни их называют «круги ада»,
Другие – божьей лестницею в рай,
А мне в том лифте ничего не надо,
Мне б выйти по нужде – ан нет! Езжай!

Ни стены проломить, ни выбить дверцу,
Пожизненный и невиновный зэк,
Живу с клаустрофобией у сердца
И с вечною надеждой на побег.
………………………………………
Народу год от года в лифте больше,
Вращаются колесики, кряхтя.
Жмет кнопочки Вселенная – лифтерша,
Никак не наиграется дитя.
2005
© Костянтин Вiхляєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13847/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives