Опубліковано: 2008.06.06
Поетичний розділ: Філософська лірика

Вiктор Крупка

Придя из тьмы я так же как и все...

Придя из тьмы я так же как и все
Прилипну к ней густым землистым клеем.
Судьбе я изменю, или себе? –
Я сам ещё не знаю, что страшнее.
Вот пена брызг распущенных слюней.
Вот лица тех, что плачут и смеются.
Я среди них, из сонмища теней,
Пришёл сюда бессмысленно загнуться.

Букет цветов, которые я нес, -
Их лепестки в моих руках остыли.
И прошлое моё – облезлый пёс –
Бредёт издохнуть на моей могиле.
2001
© Вiктор Крупка
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13759/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives