Опубліковано: 2008.06.06
Поетичний розділ: Філософська лірика

Вiктор Крупка

Безумный бог, с печальными глазами...

Безумный бог, с печальными глазами,
Бездумно опустынил облака.
Я землю с небом поменял местами,
И пристально взираю свысока.

Холодное безжалостное солнце
Песком течет на омертвелый лед,
Ничто не оживет, не шелохнется,
Безмолвия ничто не оборвет.

Покойный сон, бесстрастные объятья.
Дремота обволакивает высь.
Как странно рушит чары и заклятья,
Над этим всем бушующая жизнь.
1997
© Вiктор Крупка
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13757/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives