укр       рус
Авторiв: 252, творiв: 14133, mp3: 243  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Форуми |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Магазин поезiї та АП |  Кнопки (банери) ресурсу |  Видання поетичних збiрок та аудiоальбомiв АП

Опубліковано: 2008.06.05

Андрій Медінський

***

В  тесном  болоте  мира  я  не  попал  в  струю,  
ровные  тропы  шагов  так  и  не  наверстал,  
и,  просыпаясь  утром,  я  -  как  обычно  -  пью,  
а,  засыпая,  боюсь,  что  это  и  есть  мечта…  
Сколько  бы  не  приснилось  мне  на  подушке  снов  -
столько  мне  не  поймать…  В  лицах  чужих  людей  
я  ощущаю  тоску  железнодорожных  мостов…  
И  никогда  не  хожу  мимо  стальных  путей…  

В  этом  болоте  есть  что-то  от  твоего
вечного  недомолчания,  ставящего  в  разрез
то,  что ты  знать  не  хочешь  …  Теперь  вот  и  мой  островок
стал  так  безнадежен  в  надежде,  что  скоро  совсем  исчез.
И  сколько  бы  нам  не  пытаться  сложить  целлюлозный  дом  -
столько  нам  не  купить  новых  картежных  столов…
Ты,  как  всегда,  молчишь,  ты  думаешь,  что  потом
станет  тебе  надеждой?..  и  начинаешь  отлов

пиявок  болотных  и,  продукты  вчерашних  аптек
впиваются  в  твою  слизь,  как  голод  в  кишки,  стравив
из  вечности  кислород.  Так  очень  больной  человек
не  сможет  не  испытать  последний  приступ  любви,
когда  умелой  рукой,  ему  кто-то  вставит  шприц,
а  голосом  скажет:  «Терпи,  теперь  скоро  кончится  все…»,
тогда  он  вырвет  лицо  из  тысяч  похожих  лиц,
и  это  в  последний  миг,  скорее  всего,  спасет.

2008
© Андрій Медінський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Коротке резюме на E-mail автора:
Написати відгук в книгу гостей автора
Хочу придбати збірку автора

Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.


Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  Дизайн Martynuk.com |  Хостiнг вiд BestHosting  
2003-2008 © Poezia.ORG

Яндекс цитирования Rambler's Top100
«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні