Опубліковано: 2008.06.02
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Лілія Демидюк

* * *

***
Сфінкс із твоїм обличчям
щодня до мене звертається:
не покидай кольору моїх очей
не покидай мого голосу і мого мовчання
бо тоді розкришиться
наша зустріч
а час нищівний
ти знаєш
мій голос затвердне
стече камінням у простір
а сонце ніяк не зупиниться

...і буде лихоманити осамотнілу тінь

2005

зі збірки "Піраміди з піску"

© Лілія Демидюк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13685/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives