Опубліковано: 2008.05.30
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Андрій Медінський

***

Я вышел из всех возможных пределов своей непотребной души…
Я видел как небо становится белым, качает и память кружит…
Больные вагоны хромой электрички пронзили печальный вокзал…
Из всех состояний своих пограничных я выбрал одно и связал
На струнах тоски ребро своей песни, держи – эта песня твоя,
И отдал тебе свой маленький крестик – свидетельство небытия…
2008
© Андрій Медінський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13641/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives