Опубліковано: 2008.05.28
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Андрій Медінський

Зима

Зима…  
Холодный  ярко-белый  свет
электроламп,  стоящих  по  обочинам  шоссе,
туманным  делает  пустой  ночной  проспект
и  тает  чуть  поодаль,  как  пломбир  в  горячем  черном,
тобою  приготовленном,  гляссе...
и  где-то  исчезает  обреченно…

Зима…  
Пустой  гостиничный  уют,
в  замочной  скважине  я  оставляю  на  ночь  ключ;
кафе,  в  котором  к  ужину  годами  подают  
колету  с  гречкой,  плюс  салат  и  чай  (всего  двадцатка),
я  здесь  живу,  точнее,  просто  сплю,
а  дни  проходят  до  зевоты  гладко.

Зима…  
Я  снова  где-то  далеко.
Ты  тоже.  Мы  как  будто  точка  «А»  и  точка  «Б».
Из  всех  моих  написанных  зимой  стихов
есть  большинство  -  оно,  как  эта  улица  ночная,
туманно  прикасается  к  тебе,
моя  далекая,  моя…  
Светает.

Зима.
2008
© Андрій Медінський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13615/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives