Опубліковано: 2008.05.28
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Віктор Шендрік

* * *

нет


Одного прошу – тишины!
Пусть всё так же, но только тихо.
Чтоб ни эха чужой войны,
Чтоб ни шороха, чтоб ни чиха.

Мне и свой-то несносен крик,
Так внимать ли кому другому?
А в ушах и поныне рык
Легендарного космодрома.

Не от старых страдаю ран,
Подоспели иные муки,
И роняющий капли кран
По ночам пострашней базуки.

Одного хочу, чтобы так
Стало тихо на свете белом,
Что извечное тик да так
От смущенья б остолбенело.

И тогда б я, наверно, смог
Сквозь года и притихший ветер
Запоздалый услышать вздох
О смешном молодом поэте.

Не с крутых берегов гроза
Разрезвится, но охнуть впору –
Я услышу, падёт слеза,
И ресниц повлажневший шорох.

А потом пусть опять хоть гром,
Телефон, за окном петарды,
Хоть зверинец, хоть космодром,
Электрички, тик-таки, барды…

Разразись-ка, чем жизнь полна
Между участью и виною!
Чтоб желанная тишина
Не ославилась тишиною.
2004
Артемовск
© Віктор Шендрік
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13606/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives