Опубліковано: 2008.05.21
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Костянтин Віхляєв

Предзимнее

Пожалуй, всем поровну роздано печали и желтых рубах.
Кристаллы студеного воздуха истаять спешат на губах,
Углами и гранями тычутся в прохожих, в машины, дома,
Предвестием снежной владычицы растения сводят с ума,
Сшибаются в небе над городом, звенят мириадами призм,
Густым, мелодическим холодом текут в стихотворную жизнь.
Рассеянный свет преломляется, на Пушкине клином сходясь,
И что-то в душе прибавляется, а с чем-то теряется связь.
Свиданья, влюбленности поздние являются, как волшебство.
Октябрь. Всем поровну роздано и неба, и смысла его.
2005
© Костянтин Вiхляєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13518/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives