Євгенія Найчук***уже майже не тут колами шириться по квартирі моя відсутність відлунюючи бряжчанням скла у дверях шурхотінням фіранок скрапуванням води зі зламаного крану ще сонячні рибки відблиски від блискіток моєї спідниці плавають стінами шукаючи прихистку але вже не тут бачу як провідниця змітає сміття на залізну табличку з номером вагону протирає поруччя при кожній зупинці запахи їжі сечі нафти перебивають мої спогади підхоплюють їх вже мертвих і відносять у ледве прочинене вікно
|
2008 © Євгенія Найчук |