укр       рус
Авторiв: 245, творiв: 13591, mp3: 219  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Форуми |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Магазин поезiї та АП |  Кнопки (банери) ресурсу |  Видання поетичних збiрок та аудiоальбомiв АП

Опубліковано: 2008.05.18

Костянтин Вiхляєв

В гостях

                                  В гостях    

          Пространство комнаты заполнено свечами.
          Горящие на разной высоте
          (Стол, полка, подоконник, холодильник),
          Они – как маковки нежданного собора,
          Как готика, воскресшая внезапно
          В квартире не поймешь какого стиля.
          Вино и дольки яблока на блюдце,
          Беседы о бессмертии и вере,
          Гитара в редких паузах и сумрак,
          Исклеванный весельем… Боже правый!
          Вот редкость – распахнуться, снять забрало!
          Как будто мы – участники мистерий
          В каком-нибудь средневековом Кельне,
          В тиши иезуитских подземелий,
          Где орден новой веры и надежды
          Сейчас рождаем…  Впрочем, так и было.
          А позже, искривленное шампанским,
          Пространство  переполнилось речами
          О пользе бань, о лыжах и болезнях,
          Немецкой толерантности к евреям
          И странным русским (нам бы их проблемы!),
          О шоке от безумных инсталляций
          С примерами разрезанной коровы…
          Все потекло куда-то, но не в душу.
          Мы скомкано простились и – по хатам,
          А главное осталось нерешенным,
          Тот камень мне натер до боли шею.
          Быть может, все же стоило вернуться
          И кровью подписать свое вступленье
          В новейший орден веры и надежды?
          Вот только я любви там не заметил.
2005
© Костянтин Вiхляєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Коротке резюме на E-mail автора:
Написати відгук в книгу гостей автора
Хочу придбати збірку автора

Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.


Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  Дизайн Martynuk.com |  Хостiнг вiд BestHosting  
2003-2008 © Poezia.ORG

Яндекс цитирования Rambler's Top100
«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні