СеРж КоАмазонкаКоралі твої - із голів зацілованих мачо... Кумедно... Сміюсь аж до сліз у твоє декольте. Не треба казати, що знову роблю щось “не те”, - Твоє “обережно!” для мене нічого не значить. Я ж бо не такий, і гламуру в мені– ні на цент, І череп мій вартий не більше, ніж пів поцілунку, Триденна неголеність, джинси сумного ґатунку, Заляпані брудом, який називають “цемент”, – Халтурка. Пробач. За вірші ж не дають ні коп’я. Сховай ятаган і візьми цю бордову троянду – Згадаєш мене, коли завтра зайдеш на веранду, А може, причепиш до гриви гнідого коня. Який romantic. Мо` тихенько запалим свічу? А може, відразу із галасом – скирту соломи? І будемо людство до ранку лякати без втоми, Не бійся, всі штрафи за збитки сповна заплачУ. Коралі твої - із голів зацілованих мачо. Кумедно, кидаєш убік. Ах, яке декольте. Мій череп – на місці, напевно, роблю саме “те”, А може, бордова троянда для тебе щось значить... |
2007 © СеРж Ко |