Опубліковано: 2008.05.16
Поетичний розділ: Філософська лірика

Петро Гнида

***

немає порятунку
від осени
коли на щитах літо
принесено в жертву

легені тоді мов двір
прохідний
начинені вітром
і пустирищем
де заблукані пси
брешуть
мов на друге
пришестя

тіло моє
мов лук натягнений
де тятива завше
бринчить стоголосо
і стрілою летить
просто у яблучко

тіло твоє
білим пухом
спадає
на долоні
мов одноразова
сніжинка
що від жаги
губ моїх
зазнає смерти

білим полум”ям
незагашеним
вгамовуєм пристрасті
недочасні
щоби переболівши
дощем і снігом
назавше залишитись
вірними собі
2006

Уперше надрукований в газеті "Post-Поступ" за червень 2007 року

© Петро Гнида
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13410/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives