укр       рус
Авторiв: 239, творiв: 13100, mp3: 219  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Форуми |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Магазин поезiї та АП |  Кнопки (банери) ресурсу |  Видання поетичних збiрок та аудiоальбомiв АП

Опубліковано: 2008.05.15

Костянтин Вiхляєв

***

         

                                  Фарфор серебряного века –
Так хрупок, так прозрачен он.
                                             Что вдохновенье человека? –
      Звон. Но какой! Волшебный звон.
Кому в мансардах разогретых
                                             Стихи на блюдцах остужать,
                                             И в губы белые поэтов
                                             Еще при жизни целовать?
                                             Под кузнецовские креманки
                                             Стелить дворянские мечты?
     Кому услышать грусть шарманки
                                             И на голодном полустанке
                                             Сжигать тетрадные листы?
«Кому, кому сервиз из Севра? –
                                             На хлеб меняем, на муку».
Константинопольское жерло –
                                             Гроб на серебряном веку.
                                             Секли осколками  «максимы»
                                             Не из фарфора, из свинца.
      На время век прощался с Крымом,
                                             Но нет у времени конца…
                                             Прошли года. Нет пиетета
                                             К столетней кучке серебра.
                                             Все непременно канет в Лету, -
                                             Стихи, холсты  et cetera,
                                             Фарфор – туда же. Пересуды
                                             На эту тему – дым из уст.
                                             В эпоху разовой посуды
                                             Любимый звук – не звон, а хруст.  


2005
© Костянтин Вiхляєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Коротке резюме на E-mail автора:
Написати відгук в книгу гостей автора
Хочу придбати збірку автора

Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.


Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  Дизайн Martynuk.com |  Хостiнг вiд BestHosting  
2003-2008 © Poezia.ORG

Яндекс цитирования Rambler's Top100
«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні