Опубліковано: 2008.05.12
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Ольга Буруто

***

От тобі і маєш - крихта на остачу,
Білий згусток сонця крізь засилля хмар.
Перегорнидушу котиться по вітру
І тріпоче крильми дика птиця-Жар.

Я виходжу в місто, крадучись у тінях.
Велетенська хвиля піниться у ніг,
Море неосяжне біситься від сонця,
І довбає камінь розбуялий сміх.

Скельцями назустріч проминають лиця,
Яблуком до серця спогади тулю.
Кожному - по скибці весняної правди,
А мені - міфічне, гостре "ich und du".
2008
© Ольга Буруто
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13324/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives