Ванда НоваMy GirlsАнетт читає сонет, Мугикає арію з «Привида опери» Вступає до руху таємного опору - Із вуст не почути ні скарги, ні докору. З буденності сірих тенет тікає Аннет Агнесса - похмура готесса. Печаллю повіки навік татуйовані, І очі печуть небезпекою повені, Ковтає, як ліки, уранішні промені В бою із надуманим стресом самотня Агнесса Марі зав’язла у грі - В пітьмі рік за роком тремтить параноїком - Ховається в крихтах за джемовим слоїком Від псів, помилок і безжальної логіки, І мерзне у чорній дірі Невдаха-Марі Аліса з казкового лісу – Обдерті колінка і нігті обкусані, Зростає на лекціях мудрої гусені, Кролів обирає – за пишними вусами, Що кролик – відомий гульвіса – Не знає Аліса І Ванда - мускат і лаванда… Розорює сцену уявну пуантами, Блищить на балах із мундирами-франтами; І зичимо в неї завжди діаманти ми. З-під пальців тендітних у Ванди Звучать сарабанди Повіриш чи ні - ці п’ятеро дів у спільноті чудній віддавна живуть у мені… |
2008 © Ванда Нова |