Опубліковано: 2008.05.07
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Сергій Татчин

не лю

віршам - груди, хмарам - вітер,
море - кораблю,
а мені – вино із літер:
я тебе не лю.

з центру Вінниці до Бару
розляглась весна,
розпаровані – не пара:
я тебе не зна.

бо на небі не лишили
на обох весни,
від якої рвуться жили:
ти мені не сни.

я підбив лелек на змову:
всім - курли-курли!
з післяслова в передмову
ти мене не кли.

хто торкався піднебесся,
не назве гріхом
голос крові – ти озвешся:
я тебе не хо.

а сумую – не жалію
за глевке земне,
де – з останніх на землі я,
що з тобою не.

2008
© Сергій Татчин
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13258/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives