Юлiя Берeжко-КамiнськаЩОСЬ ВАЖЛИВЕСонце спить між швами днів, Днів у складках дати. Ти мені сказать хотів Щось ... й не зміг згадати. Все вагалася хвилин Черга нетерпляча. „Щось важливе... А між тим От ще – незадача...” І коли терпець межу Обійшов до краю, Ти просяяв: „Я скажу Все, коли згадаю. Тільки в пам`яті, навік Щоби збереглися, Ти залиш цей час і рік, І число, і місяць. Я скажу щось неземне, Нетутешнє зовсім...” І пішов. Його й мене Розділила осінь. День загнула в тім есе, Як сторінку скраю. Лиш коли було то все – Далебі, не знаю!
|
2006 © Юлiя Берeжко-Камiнська |