Опубліковано: 2008.05.07
Поетичний розділ: Філософська лірика

Юлiя Берeжко-Камiнська

***

Прийди, епохо, стрімко й величаво,
Ота, що геніїв збирає на сівбу.
Земля вже чашу допива криваву,
Земля ненависть знає і журбу.

Останній дим спаде на чорноземи,
Останній воїн вщент розтрощить меч.
І де ж той день, коли земні Едеми
Не розітнуть нових твоїх предтеч?

Прийди, епохо! В час твоїх героїв
Займуться ночі в присмерках зими.
Останній звір ковчег залишить Ноїв.
Останній звір… А що полишим ми?

Останній камінь здожене – і в спину,
Останніх злотих розлетиться пил…
Остання ніч зростить нову людину
В колисці-лоні зоряних світил.
2004
© Юлiя Берeжко-Камiнська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13245/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives