Опубліковано: 2008.05.06
Поетичний розділ: Акровірші

Анатолій Мельник

МАНДЕЛЬШТАМУ акростих

Медного солнца лучи озаряли округу.
Арфы ветров заглушали вечерние звуки.
Нервные тени росли и тянулись друг к другу.
Души с небес опускались и взявшись за руки,
Еле заметнями глазу тенЯми по теням
Листьев и веток в саду беззаботно гуляли,
хмелЬ
Шелково вился по арке... И прЕдавшись лени
Тело томилось, лишь зренье неволило дали.
Атомный век, замирая в глубоком поклоне,
Мед упоительник строк Мандельштама с ладони
У ветра спивал.
2008
© Анатолій Мельник
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13229/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives