Опубліковано: 2008.05.06
Поетичний розділ: Філософська лірика

Олена Пашук

***

потяг дрімає у затінку неба
а рейки тікають далеко на північ
свій голос уперше проспали півні
а хтось не домацався пари ребер

містом тиняються підлітки Єви
уже незабаром у яблунь пологи
не всі ті чорти що отримали роги
жінки не усі потенційні стерви

бути не бути
чи з’їсти не з’їсти
нічого не каже внутрішній голос
хіба це не краще ходити голим
ніж еґо своє заховати у листі

грішні до самих кінчиків пальців
ми є негативами власної тіні
на ніч запихаємо в себе снодійні
й спимо безтурботно
як неандертальці

чого Вам ще треба Єви-бабусі?
горить волосся на Вас а не шапка
сховайте облич своїх печені ябка
якими наситилась навіть гусінь
2008
© Олена Пашук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13223/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives