Опубліковано: 2008.05.02
Поетичний розділ: Філософська лірика

Григорій Сковорода

Сад Божественних пісень ПЂСНЬ 22-я

Помни послЂдняя твоя, и не согрЂшиши (Сирах). Есть путь, мнящійся быти прав, послЂдняя же его — ад (Притчи).

Распростри вдаль взор твой и разумны лучи,
И конец послЂдній поминай.
ВсЂх твоих дЂл в кую мЂть стрЂла улучит,
Наблюдая всЂх желаній край,
На коих вещах основал ты дом?
Естли камень, то дом соблюдет.
Естли ж на пЂскЂ твоих стать хором,
От лица земли вихр разметет.

Всяка плоть пЂсок есть и мірска вся слава,
И его вся омерзЂет сласть.
Возлюби путь ускій, бЂгай обща нрава;
Будь твоя господь с Давидом часть А,
Естли нужно есть вернутся в Сіон Б,
То зачем тебЂ в мір снисхождать?
Путь опасен есть во Іерихон В,
Живи в градЂ, иже всЂх нас мать.

Естли жь опустился ты в сію дорогу,
Бог скорЂе путь да преградит,
Ибо знаеш, что снійшовши в бездну многу,
То ум в безднЂ зол наш не радит.
О ты, иже все дух тойжде еси
И число твоих не скудЂет лЂт,
Ты, разбойничи в нас духи смЂси!
Пусть твоя сокрушит буря сЂть!
1759

Опубліковано за виданням:
Григорій Сковорода. Повне зібрання творів: У 2-х т. — К., 1973. — Т. 1. — С. 60-90.

© Григорій Сковорода
Текст вивірено і опубліковано: модератор

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13179/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives