Опубліковано: 2008.04.30
Поетичний розділ: Філософська лірика

Григорій Сковорода

Сад Божественних пісень ПЂСНЬ 11-я

В конец сего: Бездна бездну призывает, сирЂчь: В законЂ господни воля его. Дал бы ти воду живу, вожЂ — волю и безднЂ твоей бездну мою.

Нелзя бездны окіана горстью персти забросать,
Нелзя огненнаго стана скудной каплЂ прохлаждать.
Возможет ли в темной яскинЂ гулять орел?
Так, как в поднебесный край вилетЂв он отсель,
         Так не будет сыт плотским дух.

Бездна дух есть в человЂцЂ, вод всЂх ширшій и небес.
Не насытишь тЂм вовЂки, что плЂняет зрак очес.
Отсюду-то скука внутрь скрежет, тоска, печаль,
Отсюду несытость, из капли жар горшій всталь.
         Знай: не будет сыт плотским дух.

О роде плотскій! НевЂжды! ДоколЂ ты тяжкосерд?
Возведи сердечны вЂжды! Взглянь выспрь на небесну твердь.
Чему ты не ищеш знать, что то зовется бог?
Чему не толчеш, чтоб увидЂть его ты мог?
         Бездна бездну удовлит вдруг.
1758

Опубліковано за виданням:
Григорій Сковорода. Повне зібрання творів: У 2-х т. — К., 1973. — Т. 1. — С. 60-90.

© Григорій Сковорода
Текст вивірено і опубліковано: модератор

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13145/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives