Опубліковано: 2008.04.30
Поетичний розділ: Філософська лірика

Євгенія Красноярова

Словом взламывая асфальт Вселенной...

***

Словом взламывая асфальт Вселенной,
Я понимаю, что здесь я – пленный,
Такой же тленный и преходящий,
Как все земное: как клен, скорбящий
О том, что был стебельком, а стал
Опорой небесного свода, как
Умный, не знающий, что – дурак,
Как мощность моря, как колкость скал…

Как некогда лихие корабли,
Как бог народа, стертого с земли
Лица…

Как Время.
2008
© Євгенія Красноярова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/13142/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives