Опубліковано: 2008.04.21
Поетичний розділ: Філософська лірика

Павло Кричевський

Песенка-считалка

 
Папа маму не любил.
Мама папу не любила.
Бог вверху о них забыл
И меня у них родил.
Так оно, увы, и было.

И не то, чтоб сам не свой.
И не то, чтоб слишком резво,
Но, качая головой –
Отгоняя мысль «На кой?» –
Шел по острию двух лезвий.

Это папа, это мама,
Чьи глаза сухи от боли,
В ночь ныряющие сами,
Чтобы быть собою. То ли
Чтобы быть ко мне поближе,
Чтоб помочь мне эту ношу
Даже не нести, а – слышать
До глубин, до сна, до дрожи.

Жизнь – это с любимой дочь.
Жизнь – это глухая ночь.
В ней до двух считать умею,
Чтобы «два», как два крыла
Жизнь, как птица, понесла
Вверх, от высоты немея.

Жизни кожица тонка.
И дрожит с пером рука.
И царапает на ней
Песенку. А жизнь длинней.
2007
Серпухов
© Павло Кричевський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/12985/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives