Ольга Буруто***Б.Г. Ударом сорок п'ять хвилин під діафрагму, Ковтків зім'ятих мокра гіркота. Заключне слово взяте із Корану,- Все, як простіше, правильно, я зна.. Ю..шити літери в друковані клітинки, Стелити постіль для уявних двох... Якщо мене тримав за божевільну, То був не інтуїт, але пророк. А всі, як фокусники, в дві секунди Нізвідки витягають цигарки: Цього достатньо, щоби мовчки бути. Самопідпал. Все змінне. Струс мети. Кохаєш в очі і цілуєш в серце. Взаємна згода зваблення. Тепло. Вібрую, стиснена в коньячне меццо. Нічна прогулянка під руку...Передо... Перериваючись думками на обличчях, Збираю вражень надважливий скарб. А хтось чужий під вікнами стовбичить,- Самоохрещений на гордість хворий раб. Верхівки небо лоскотали, зорі з нами В яскравих розсипах іскристого вогню. Все як завжди - і я була в програмі: Рукостискання, дотики і ну..! І двічі в ніч, як в воду не вернемся, Цілуй дистанцію, губи сліди, До губ тули, збирай мене із текстів, І, може навіть, трошечки люби. |
2008 © Ольга Буруто |