Опубліковано: 2008.04.19
Поетичний розділ: Філософська лірика

Павло Кричевський

Летальный исход

Слова слетелись из разных далей,
Едва не забыли дорогу к телу.
Когда-то рождались и улетали
Так высоко, что плевать хотели

На прошлое. Пали, пустили корни,
Набухли влагой, напрочь забыли
О том, как учились летать, – проворней
Мысли, их породившей, слыли.

Теперь, обступив свою Alma mater,
Свое гнездо, и, глядя на Время,
Вопрошают: "Что это было, братья?
Жизнь? И без тела куда теперь мы?"

Паника паникой, но решенье готово –
Пока телу еще не пора отсюда,
Объединиться в одно последнее слово –
Например, в «любовь», или – лучше в «чудо».

Оторваться и – взлететь, как в детстве,
В небо. Стать песней и – на границе
Тишины и звука – посредством
Сего присоединиться к птицам.

И цепкими коготками по телу,
По горлу, в горло – и там затихают.
Раздается хрип. Совсем не по делу
Врач, случившийся здесь, объявляет,

Не благодаря никого за вниманье,
Живым о летальном исходе сухо.
Душно, и – в тишине мирозданья
Слышно, как филин ухает глухо.
2008
© Павло Кричевський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/12966/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives