укр       рус
Авторiв: 231, творiв: 12436, mp3: 214  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Форуми |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Магазин поезiї та АП |  Кнопки (банери) ресурсу |  Видання поетичних збiрок та аудiоальбомiв АП

Опубліковано: 2008.04.15

В'ячеслав Рассипаєв

МП-591

Пальцы вширь и корпус вширь – но это только фиаскетто;
деньги тратятся на мусор – это тоже полбеды.
Я не знаю, что за хакер в маске скромного эстета
отличил мою мечту от чьей-то бешеной езды.

Редкой ржи витает пыль в степном паломническим ветре,
гармонично расселяя керны снов по сгусткам бран,
но как вспомнишь – так внутри, как у собак при пиометре,
словно вербам ждать весны, чтоб только срыгивать уран.

Погляжу по сторонам – чего-то просят сыроежки
иммобильные, как чьи-то односпальные дворцы.
У меня грибницы нет, но, подчинённый центробежке,
космоплан играл в полёты, запряжённый под уздцы.

Где ж ты взялся, шалый гений, друг заклятых ортодоксов,
чья мордашка в акварели столь убийственно светла?
В оболонской тропосфере дирижаблей было вдосталь,
но от гордости пацаньей гениальность не спасла.

Ты глядишь в степную даль, и листья темперного ильма
раз в минуту прилипают к навощённому стеклу,
а в салоне пахнет кедром, ибо матрица стерильна,
как простые остановки: пермь, карбон, девон, силур.

Талисман – кедровый пупсик – по-приятельски насуплен,
как бы самоутверждаясь в человеческих ролях,
но скользит твой взгляд стеклянный по непуганым косулям
и могилам, говорящим: «Не гони, браток, приляг».

Не над грузным животом моим вокруг смеются куры:
в их дворах вонючим салом перекормлен каждый мэн.
Просто, если с разных точек видят сразу три обскуры
иммобильного братка, – пора выкармливать гиен.

Уезжай, моё фиаско, раз уж брану дёрнул когтем...
В ней хранился самый марочный на свете кислород.
Жди дождей. Забудь подножки. Мы ещё заапперкотим
и гонцов, и пешеходов – да и сам бобровый брод.
2008
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Коротке резюме на E-mail автора:
Написати відгук в книгу гостей автора
Хочу придбати збірку автора

Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.


Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  Дизайн Martynuk.com |  Хостiнг вiд BestHosting  
2003-2008 © Poezia.ORG

Яндекс цитирования Rambler's Top100
«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні