Олександр Афонін***Вже світанок торкнувся вікна Ледь рожевою неба щокою, Хоч в незбуренім ранком спокої Ще в тумані дріма далина. Ще не збита ногами роса, Не здригається листя осики І далеких зірок світлі лики Мов наклеєні на небеса… Додивляються вранішні сни Міцно стулені ще оченята, Та вже ранок заходить до хати Цвітом мальви на білій стіні… Рипом древніх сінешніх дверей Ранок будить птахів в верховітті… Новий день вже живе в цьому світі Для землі, для життя, для людей.
|
2008 © Олександр Афонін |