укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.04.08
Роздрукувати твір

Олег Рубанський

Весна


И всё-таки весна неотвратима.
Я, будто, пробуждаюсь ото сна.
А мне уже казалось: мимо, мимо
души усталой пролетит она

и ничего такого не случится,
продлятся будни, с ними их дела...
Но девочка-весна, как ученица,
в мой грустный мир застенчиво вошла.

Как это всё необъяснимо ново –
явления видений наготы
и невозможность шествовать сурово
по теме первозданной чистоты!

Привычен страх. Как я боюсь сближенья!
А всё равно – вдыхаю и тянусь.
Потом бегу, бегу от наважденья
и, грешный, о прощении молюсь.

...Вхожу в трамвай. Гляжу на перекрёстки.
Везде всё, вроде, то же. Да не то!
Студентки – с чем сравнить? – ну, как берёзки
бегут по переходу, сняв пальто.

А в этой вечной давке вдруг не тесно.
Ко мне прижалась женщина слегка;
плывём, качаясь... Ах, как интересно
сквозь муть стекла смотреть на облака!

Потом она выходит. На мгновенье –
лишь беглый взгляд, похожий на смущенье.
Что ж, в этот день такой я не один
среди обычных женщин и мужчин.

Наука жить – по-новому занятна.
Казалось бы – мы косны и грубы.
Но веточки пасхальные вербы
у бабушек в руках, но солнца пятна

под сенью лип раскрывшихся желёз,
но дождь слепой из тополиных слёз,
но юность, возвращённая обратно
на краткий срок цветенья абрикос!

...И вот я возвращаюсь в грустный дом.
Нет – я врываюсь в сон его, как гром!
Бужу его ленивых старых духов,
полжизни продремавших за столом.

Вношу весну в объятиях души
в полночный храм. Взволнована, прекрасна!
И Купидон кивает: согреши,
представь, вообрази... Она согласна!

...И чувств, и ощущений новизна,
и этот каждый вдох неповторимый!
И шепчет: «Я люблю тебя! Любимый!» -
счастливая, наивная жена.

1995
Киев
© Олег Рубанський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні