Опубліковано: 2008.04.03
Поетичний розділ: Слово, мова, присвяти поетам

Микола Ширяєв

Спасенный бумагой

Но пишу на забытом давно языке,
Занесенном не пылью, но снегом, в руке

Неудачные кипы побега,
Но попыткой спасенное эго.

Ибо жизни бояться – бояться луны,
Ибо Бога ищу, может статься, вины,

В перекрестке артерий и фасций
Ибо смерти – что солнца бояться.

Непрозрачна которая только на вид
И по ней не сумеешь и шага, горит

Слаще дерева, пороха, но говорит –
Потому и спасает бумага.
2008
© Микола Ширяєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/12672/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives