Опубліковано: 2008.04.02
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Геннадій Семенченко

***

Видишь,
Травы стали выше!
Хватит нам уже на «бы».
Разве ты меня не слышишь
За полслова от судьбы?
Разве «если бы» спасает?
Разве «было бы» ясней?
У тебя душа босая,
И тебе непросто с ней.
А мой шепот слишком громок,
Им тебя приворожу,
Ты открыта, как ребенок,
И готова к грабежу.
То ль рядочком, то ли клином
Для тебя свяжу слова.
Станешь пухом тополиным -
Закружится голова,
Как от хворости кессонной -
Рассмеются воробьи,
Станем оба невесомы
На задворинке любви,
Там, где строчки, прирастая,
Щебеча наперебой,
Пролетают птичьей стаей
Между небом
И тобой.
2008
© Геннадій Семенченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/12664/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives